Померла відома українська цілителька Марія-Стефанія! Дізнайся те, що вона встигла сказати перед…

20 квітня у Вишневому Києво-Святошинського району Київської області поховають 71-річну Зою Реутт, знану як Марія-Стефанія. Померла 18 квітня. Причини смерті не повідомляють. Про це у Facebook написав Михайло Маслій:

Після важкої невиліковної недуги померла Марія-Стефанія, в миру Зоя Реутт. Вона мала звання професора, але при цьому не закінчувала жодного вузу. Охочі потрапити до неї на лікування завжди вишиковувалися у довжелезні черги, адже вона лікувала травами та молитвою. Просила не називати її знахаркою чи цілителькою, а просто наставницею. Отаке життя: всіх рятувала, усім допомагала, а собі допомогти не змогла.

Картинки по запросу марія-стефанія

Довідка: Марія-Стефанія – відома травниця і наставниця, яку люди називають народною цілителькою. У галузі народної медицини офіційно почала працювати 1990-го у Вишневому, де чоловік Марії-Стефанії, підполковник у відставці, отримав квартиру у зв’язку з виходом на пенсію.

Похожее изображение

У січні 1992 року Марію-Стефанію запросили в Асоціацію народної медицини при медичному інституті МОЗ України. Експертний відділ направив її на лабораторне тестування, що проводилось на кафедрі фізики Київського державного університету. Там підтвердили “особливі можливості Марії-Стефанії у сфері володіння тонкою надчутливою енергією, що можна застосовувати в нетрадиційній медичній практиці”.

Невдовзі Асоціація народної медицини запропонувала Марії-Стефанії пройти експертизу на практиці – працювати з хворими у шпиталях Києва під наглядом лікарів.

Пройшла навчальні курси “Основи медичних знань” і “Фітотерапія” при медичному інституті. Пізніше їй вручили атестат про присвоєння їй вченого звання професора за фахом “нутриціологія” і “фітотерапія”. З усіх народних цілителів в Україні таке звання мала тільки Марія-Стефанія.

18011037_1906535876039299_1398429176922067033_n

Цілителька в одному з інтерв’ю казала:

У житті не пішла би до жодного цілителя. Йшла би лише до тих людей, які знають призначення трав. Я би вживала це для оздоровлення тіла. А сили, духу, розуму просила б тільки у Бога. І приймала б щедро Дух Святий на себе: це він мене очищає і зміцнює, і тримає на цьому світі, щоб могла пережити ті життєві проблеми, які маю нині.

Ми застали Марію-Стефанію за приготуванням обіду, на плиті докипав овочевий суп, до якого знана травиця по своєму рецепту додала суміш трав та спецій. Каже, що якщо до важких страв додавати суміш з кмину, фенхелю та зерен укропу, проблем з шлунком ніколи не буде.

– Тематика програми, яку ви ведете, досить типова для українського телебачення. Чим “Здорова кухні” відрізняється від усіх вже існуючих?

– Кожна програма по своєму цікава. Мене раніше запрошував як учасницю і Пономарьов до себе в “Смачну країну”, і Анастасія Заворотнюк в “Кухню” для чайників. Наша програма особлива тим, що вона пізнавальна. У всіх людей є якісь проблеми зі здоров’ям, а в “Здоровій кухні” можна знайти чимало простих і корисних порад. Якщо люди скорегують своє харчування так як скажу їм, то вони зможуть їсти абсолютно все і добре себе почувати.

– Є якісь продукт, які варто їсти чи навпаки, уникати, у певному віці, або при якихось захворюваннях?

– Ні, немає. І це правда. Я вже сказала, що їсти можна абсолютно все, але з розумом, тобто знати трави, якими їжу можна корегувати з користю для свого оздоровлення.

– Як представники традиційної медицини ставляться до ваших знань?

– Дуже добре. До речі, мої знання пройшли всі експертні оцінки вчених і атестацію МОЗ України.

– А хто ви за освітою?

– Ніхто, у мене немає абсолютно ніякої вищої освіти.

– Пані Маріє, розкажіть від кого вам передалися ті знання?

– Я родом з Миколаївщини. Мене виховували переважно бабуся Настя та прабаба Дарка. Мої бабусі працювали у пана Каширського. А у цих панів були лікарі з Німеччини. У ті часи німці дуже добре володіли знаннями народної медицини. З часом ці знання були втрачені, і лише зараз починають потихеньку відроджуватися у Німеччині. Так от, завдяки німецьким фельдшерам мої бабусі перейняли багато знань, зокрема водолікування, траволікування та лікувальної простої народної їжі. Плюс, у нашому роді дуже сильні молитвеники. А що це таке? Коли сильна віра і любов до Бога, то по цій вірі Господь через наші молитви дає людині спасіння. Таким чином, Бог показує свою реальну присутність і тоді ця ж зцілена людина славить Господа іншим слабим людям. Ось в цьому весь секрет. Бо, коли Бог бачить відкрите серце до себе, то і наповнює його своєю любов’ю.

– Вашім дітям також передалися ці знання?

– Та ні. Син подався у бізнес, а донька працює в газеті “Факти”. Внук Ваня служить в армії, а онука Вероніка вчиться в Інституті культури на факультеті піару, інша онука Альона вчиться в НАУ на менеджера економічної діяльності, а молодша Настя ходить до школи. Тож на них вплинув прогрес.

– Як вважаєте, у час розвитку технологій, прогресу, навики, якими ви володієте, знання трав тощо не зникнуть?

– Не думаю, що вони зітруться чи загубляться зовсім, так, як це відбулося в Німеччині. Бо ми слов’яни маємо трохи іншу психологію. Наші предки жили в гармонії з природою, зналися добре на травах, їжі. А європейці сьогодні ліниві. Їм аби по швидше вилікуватися, ковтнути якусь пігулку чи випити якийсь сироп. Але ж треба розуміти, що швидке виздоровлення – це самообман, бо ця сама хвороба ще може повернутися сто раз. А ми все-таки не лінуємося запарювати трави, додавати їх до їжі. До того ж, я відслідковую, що наша офіційна медицина стала глибоко цікавитися травами, вивчає їх і випускає зараз багато рослинних препаратів. То я швидше розумію таке, що скоро прийде той час, коли люди будуть вірити науковим виробам рослинного походження і в людей відпаде бажання шукати таких як я. Хіба що буду потрібна їм, аби давати наставляння для душевних проблем, щоб вивести людину із страху та тупикової ситуації.
– Колись у пресі вас звинувачували у відьмацтві, як ви до того ставитесь?

– І правильно робили, що звинувачували. Бо я тоді хоч і несла людям Божу благодать, любов і корисні знання по травах, але біля мене знаходилися організатори, які бездушно заробляли гроші на довірі людей. Тому священики правильно мене звинувачували, бо піклувалися про мою порядність і я розібралася в собі.

– Вас це не вибило з колії?

– Ні, абсолютно. Навпаки, вдячна долі, Богу, що пізнала, як шахраї дурять людей і збагачуються на їх горі. На початку 90-х мене дуже часто запрошували на телебачення і я перед людьми з екранів вибачалася, якщо когось образила чи скривдила своїми попередніми вчинками. Я покаялась за ті два роки свого життя, коли виступала на стадіонах та у великих залах. Але, насправді, нічого лихого там не робила і люди це знають, бо мала відкрите серце до Бога і людей. І моє серце було наповнене силою і любов’ю. До того ж, усі кошти, які мала з тих акцій лише допомагала людям. Усі кошти, які мала з тих великих залів віддавала на дитячі будинки і будинки для престарілих. Потім перейшла на індивідуальні прийоми в офісі.

– Ви якось згадали у ЗМІ, що до Києва вас запросив Діма Гордон. Як і з чим це було пов’язано?

– Я працювала у місті Вешневе, читала проповіді, ділилася вірою до Бога і розповідала людям про трави, правильне харчування. І мене помітив Діма Гордон, запросив до Києва, працювати на велику аудиторію, сказав, що мої проповіді має чути більша кількість людей.

– Які у вас зараз з ним стосунки?

– Уважаю, що нормальні. Він успішний бізнесмен, журналіст. Як віруюча християнка я не маю на нього ні обіди, ні зла або претензій. Бо нікому не суддя. Розсудить все у свій час Бог.

– Ну ви з ним не товаришуєте?

– А ми і не товаришували. Ми й тоді виключно по роботі спілкувалися. Взагалі, у мене не може бути близьких товаришів. Є лише приятелі. На дружбу немає на часу. Друзям потрібно приділяти увагу, запрошувати у гості, а я люблю використовувати свій час з користю. А що мені з друзями? Лялякати і плітки слухати?

– Ви часто літаєте до Москви, у гості до телеведучого Андрія Малахова, як з ним познайомилися?

– Він мене знає дуже давно, ще з часів як починав вести програму “Велике прання”. Запрошував туди на зйомки, спілкувалися з ним і в Києві, коли він приїжджав. Також він запрошує мене на програму “Пусть говорят” та “Малахов +” як експерта. Так що ми давно вже знайомі, він мене постійно запрошує. Каже, що я говорю коротко, але завжди додаю родзинку до розмови. За його словами, з моєї участі його програми мають високий рейтинг. А згідно рейтингів я отримую зарплатню.

– А російським знаменитостям вам доводилося помагати, радити в чомусь?

– Подивишся на фотографії у моєму архіві і тобі все стане зрозуміло. Серед моїх знайомих багато високопосадовців і з Німеччини, і з Франції, і з Англії. Зверталися до мене і впливові люди Москви, Білорусії, Грузії і багатьох інших країн.

– А вони до вас зверталися з питань здоров’я чи шукали просто поради?

– І по здоров’ю і зі своїх власних питань. Наприклад, коли був ажіотаж довкола принцеси Діани. Я людям при королівському дворі я казала, що Діана не хоче сприймати те, що їй радили, бо високо мірно вважала тільки себе в усьому правою. Тому усе погано й закінчилося.

– А взагалі, наскільки ви цікавитесь політикою?

– Я часто дивлюся новини і розумію, що у нас досить тупикова ситуація, бо більшість політиків думають за себе, а не за народ. Я прошу Бога, щоб він допоміг подолати це все. Бо їм влада дана для того, щоб вони служили, піклувалися про людей. А взагалі, думаю, що мої поради не були б зайвими для наших політиків. Часом підказую тим, хто до мене звертається. Але після спілкування розумію, що шкурні інтереси їх цікавлять більше, ніж якісь духовні поради, турбота за людей.

– У вас не має відчуття, що в нас не те, щоб окремі люди, а всі політики зайшли в глухий кут?

– Зайшли. Але мені дуже шкода, що їх тільки й обговорюють та засуджують. Погоджуюсь, що політики роблять багато шкоди та помилок, але віруючим людям потрібно за них молитися. Своїм негативним ставленням, обзиванням та засудженням нічого доброго ми не доб’ємося. Бо закидаємо їх негативною енергією. А вона так: куди плюємо, звідти й п’ємо. Так не можна.

– Під час виборів не спокушали якісь політичні партії вступити до їх лав?

– Спокушали звичайно, ще за часів Кучми. Але я не вважаю це за потрібне. Мені потрібно бути завжди абсолютно нейтральною і любити всіх: і грішників, і праведників. А перших завжди більше. Я не можу іти в якусь одну партію і хвалити лише її. Тому що в кожній партії є свої непогані плани. Проблема, що вони не реалізовуються, не підкріплюються владними діями. Я мушу бути духівником, наставником для всіх, а не для когось окремого.

– Ви якось зазначили, що вже 4 роки не працюєте в Україні, бо немає такої можливості і головне коштів. Робота на телебаченні якось може посприяти цьому?

– Це виходить, що я маю заробляти своєю працею і віддавати все на офіс. А за що ж жити тоді?! До того ж, наприклад, сьогодні я працюю і можу приймати людей, а завтра на телебаченні робота закінчиться і я вже не зможу наймати офіс, що робити тоді? Це не вирішення питання. Знаю, що усі думають, що я страшенно багата, але ж бачите, живу в Хрущові, як більшість.

– Ви з 94 року працювали за кордоном, що там робили і як вас там представляли?

– Ну, там не постійно була, просто виїжджала час від часу. Я там була як наставниця, учитель по народній медицині. Учила трави застосовувати, правильно харчуватися. На зустрічі приходила спочатку лише діаспора, а потім поступово почали ходити і місцеві. Говорили, що їм дуже добре після цих зустрічей.

– Залишитися жити десь пропонували?

– Майже у всіх країнах, але що я там забула? Я жаба свого болота (сміється).

– Як вам інші країни?

– Кожна цікава по-своєму. Америка така розв’язана, кожен живе своїм життям, вони багато працюють. Дуже сподобалося, що як ідуть в гості, то нічого не несуть, а в кафе кожен сам за себе платить. Подобається їхня самостійність у поведінці. У Франції чарівно грають шарманки, студенти відпочивають на зелених газонах. Англія дуже строга і серйозна. Дуже сподобалося, що в Європі люди не тримають нічого зайвого в хаті, одяг не збирають роками. А у наших тими обносками забитті шафи і хати. У мене ніколи не було зайвих речей.

– Ви публічна людина, часто з’являєтесь на екранах. Наскільки добре знайомі з кухнею телебачення і шоу-бізнесу?

– Я вже 20 років на телебаченні. У 1994-95-х роках я працювала в Лондоні, Німеччині довкола було дуже багато фотокамер, телекамер, кореспондентів, мене вони ні грама не сковували і не нервували, бо в мене одна мета – донести людям знання, корисні речі, які б змінили їхнє ставлення до життя. А в своєму спілкуванні з людьми через телебачення я віддаю їм все те прекрасне, чим мене благословив Господь. У мене від самого початку не було ніяких комплексів чи страху перед камерами. Я і в кінофільмах знімалася.

– Ніколи не хотілося усі свої знання оформити у якусь книгу?

– У мене зараз пишеться книга, й не одна: по знаннях, травах і по духовності. Але поки ця тема табу, більше нічого не можу розповісти.

– Ви складаєте враження дуже оптимістичної і життєрадісної людини. Невже ніколи не було тупикових ситуацій у вашому житті?

– Моя життя таке, як і у всіх людей. Але я не вважаю, що вони були тупиковими. Бо в мене є велика і глибока віра до основного джерела життя – Бога. Є розуміння того, що в будь-якій складні ситуації мого життя є Божий план во благо мені. І це правда, бо після всіх життєвих негараздів я ставала сильнішою і мудрішою, отримувала нові знання і бачення свого життя і життя тих людей, яким допомагала. Тому це наше інтерв’ю нехай кожна людина пропустить через своє серце і позбудеться страху. І нехай у кожного вашого читача живе в серці віра і надія на Бога. Бог бачить кожне серце відкрите для нього.

джерело: stars.glavred.info

 

Джерело

Загрузка...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Тисни"Like"та приєднуйся до нас в Facebook
Якщо ви вже "лайкнули" - просто закрийте це вікно
error: Content is protected !!